Базовий компонент дошкільної освіти: реалізація компетентнісного підходу щодо розвиненості, навченості та вихованості дітей дошкільного віку - Сторінка психолога <!--if()-->- <!--endif--> - Навчально-виховна робота - Софіївський ДНЗ "Чайка"
Головна » Матеріали » Сторінка психолога

Базовий компонент дошкільної освіти: реалізація компетентнісного підходу щодо розвиненості, навченості та вихованості дітей дошкільного віку

Мета тренінгу: підвищення рівня поінформованості педагогів дошкільних навчальних закладів стосовно сутності компетентнісного підходу як головного принципу Базового компонента дошкільної освіти; набуття знань щодо структури та змісту інваріантної та варіативної складових Базового компонента дошкільної освіти; формування їх професійних умінь щодо використання ефективних підходів для розвитку різних видів компетенцій дітей дошкільного віку, спрямованостей на організацію навчально-виховного процесу з позицій компетентнісного підходу.

Обладнання та матеріали: аркуші білого паперу, стікери, маркери, ручки, плакат для прикріплення карток із зафіксованими очікуваннями, торбинка з набором різних предметів, мікрофон.

Хід тренінгу

Вступ

Оголошення теми та мети тренінгу.

Прийняття правил роботи групи. На їх підтримку кожен учасник ставить свій підпис на вільному від тексту полі.

Правила роботи групи

  1. Ввічливість.
  2. Конфіденційність.
  3. Доброзичливість.
  4. Активність.
  5. Щирість.
  6. Тут і зараз.

І етап. Знайомство

1. Рефлексивна вправа «Я – зірка».

Мета: знайомство та емоційне налаштування учасників на активну взаємодію впродовж заняття.

Опис вправи.

Кажуть, що з появою на світ нової людини на небі спалахує зірка. Кожен із нас має свою яскраву зорю з особливою назвою. Намалюйте її на аркуші та впишіть своє ім’я посередині. На перший погляд здається, що всі зорі однакові, проте це зовсім не стосується людей, адже кожен із нас є єдиним та неповторним.

Чи так це насправді? Спробуймо з’ясувати наші схожі та відмінні риси. На кожному із промінців запишіть яскраву рису свого характеру, власні захоплення, мрії, досягнення, статус ( наприклад: матір, вихователь, автомобіліст, кулінар, холерик, власниця пишної коси…)

Запитання для обговорення:

  • Чи є учасники, у яких однаковими виявилися всі позиції?
  • Який висновок можна зробити, проаналізувавши дану вправу?
  • Як знадобляться ці знання у спільній роботі?

Очікування

2. Вправа «Корабель надії»

Тренер просить учасників написати на стікерах , чого саме вони очікують від сьогоднішнього заняття. Після цього кожен учасник зачитує свої очікування та приклеює стікер на намальований плакат «Корабель надії».

ІІ етап. Створення мікроклімату працездатності

3. Вправа «Історія з торбинки».

Мета: актуалізація знань учасників навчання щодо змісту Базового компонента дошкільної освіти.

Опис вправи: Учасникам пропонується довільно вибрати з торбинки предмет та розповісти від його імені, які завдання, передбачені Базовим компонентом, завдяки йому можна реалізувати. У торбинці мають бути різноманітні предмети за кількістю учасників навчан­ня (клубок ниток, каштан, писанка, лялька, тарілка, сопілка, пазли, проїзний квиток, черевичок, дзвіночок, мило, лупа, соломинка, волан, ялинкова прикраса, яблуко, м'яч, упаковка від ліків тощо).

Далі кожен учасник по черзі презентує себе, наприклад: "Я - зуб­на щітка. Я формуватиму в дітей навички особистої гігієни, навчу їх правильно чистити зуби та доглядати за ротовою порожниною; озна­йомлю із "друзями" та "ворогами" зубів..."

Запитання для обговорення:

  • Через які дієслова було сформульовано основне призначення кожного предмета в освітньому процесі з дошкільниками?
  • Чи знайшло це відображення в Базовому компоненті?
  • У зміст яких освітніх ліній ми можемо включити те чи інше завдання? Яким чином?

ІІІ етап. Вправи на засвоєння тренінгу

4. Міні-лекція  «Базовий компонент дошкільної освіти: реалізація компетентнісного підходу щодо розвиненості, навченості та вихованості дітей дошкільного віку.»

Проблема компетентнісного підходу в освіті є в наш час дуже актуальною: її розробляють відомі міжнародні організації (ЮНЕСКО, ЮНІСЕФ, ПРООН, Рада Європи, Організація економічного спів­робітництва і розвитку, Міжнародний департамент стандартів). Як пріоритет у розвитку системи освіти України визначають його і нормативні документи з галузі. Це означає, що у побудові освітнього процесу треба переорієнтовуватися з процесу навчання на його ре­зультат, зміщення акценту з накопичення знань, умінь та навичок на формування здатності їх застосувати у життєвих ситуаціях.

Провідними вітчизняними вченими впродовж останнього деся­тиріччя приділяється означеній проблемі чимала увага. Так, А. Богуш схарактеризувала компетентність як таку характеристику люди­ни, яка залежить від набутого психічного розвитку, креативності, са­морозвитку, самореалізації і до головних характеристик якої мож­на віднести: універсальність, соціальність, багатофункціональність, інтелектуальність.

Юлія Шапран вважає, що під компетентністю треба розуміти якість людини, яка формується завдяки обізнаності, оволодінням знаннями, вміннями, навичками та набуттям певного досвіду .

Базовими поняттями компетентнісного підходу є компетентність і компетенція; ключові і предметні компетентності. Водночас до сьогодні чіткого тлумачення сутності цих понять ученими не пода­но. О. Савченко так формулює визначення означених категорій: "Ком­петентність - інтегрована здатність особистості, яка набута в процесі навчання, вона включає знання, досвід, цінності і ставлення, які мо­жуть цілісно реалізуватися на практиці". Компетенція розуміється відомою вченою як коло питань, щодо яких особистість має бути обізнана, або певна сфера діяльності, в якій людина повинна володіти компетентністю.

Найпоширенішим у сучасній вітчизняній науці є розуміння ком­петентності як інтегральної характеристики особистості, яка визначає здатність останньої розв'язувати проблеми, що виникають у реальному житті в  різних сферах діяльності на основі використання знань, і життєвого досвіду відповідно до засвоєної системи цінностей.

Більшість учених схиляється до думки, що в основі терміна «компетенція» - лежить латинське competencies, що походить від compete -  відповідаю, підходжу; знання, коло повноважень особи, досвід,  а під "компетентністю" розуміється поінформованість,  авторитетність; кваліфікація, результативність,

Кваліфікації основних компетентностей та компетенцій також приділялось  багато праць відомих науковців та педагогів. Зокрема, С.Шишов  виділяє певні дії, вміння, через які й можна виокремити головні  компетенції зокрема: вивчати, шукати, думати, братися за справу, адаптуватися.

Основні  компетентності - це якості особистості, які необхідні людині  у повсякденному житті, щоб протистояти вимогам навколишнього  світу. Доктор X. Кнауф виокремлює чотири ключові компетентності , які необхідні людині для життя - особистісна, методична, фахова  та соціальна. Така класифікація доволі неконкретизована і присвячена людям, які займаються науковою діяльністю. Тому не можна застосовувати її до всіх сфер,

І.Родіна визначає такі види компетентності: соціальна, комунікативна, полікультурна, інформаційна, саморозвитку й самоосвіти, продуктивної творчої діяльності. Широко розповсюдженими прийнято вважати комунікативну, пізнавальну, соціальну, загальнокультурну, когнітивну, мовну, інформаційну компетентності. До прикладу, комунікативну  і мовленнєву деякі науковці поєднують в одну, те саме стосується й мовної та лінгвістичної. Інформаційна виступає як частина пізнавальної чи мовленнєвої, а загальнокультурну та соціальну можна представити як соціокультурну.

Європейська система освіти характеризується визначенням переліку ключових компетентностей, які потрібно формувати у моло­дого покоління.

Авторами поняття "ключові компетенції*", як і розробниками відповідної концепції, є відомі ідеологи сучасного менеджменту Гері Хамел і Крішнарао Прахалад.

В Україні серед ключових компетентностей, які нині визначені орієнтиром для виявлення результативності навчального процесу є такі: навчальна, соціальна, компетентність з інформаційних та комунікаційних технологій, економічна, загальнокультурна, оздоровча і громадянська. У матеріалах Болонського процесу підкреслене що результатом освіти "повинно бути становлення людини, здатної до співпереживання, готової до вільного гуманістично-орієнтованого вибору, індивідуального інтелектуального зусилля і самостійної компетентної і відповідальної дії в політичному, економічному професійному і культурному житті, яка поважає себе і інших" [4, с. 1|

Як зазначає А. Богуш у статті "Наступність і перспективність державних стандартів початкової та дошкільної освіти" [1, с. 3], зміст Базового компонента дошкільної освіти визначено на основі компетентнісного підходу: освітній процес організовується відповідно до вікових можливостей дітей, які взаємодіють в освітньому просторі спрямованому на досягнення соціально закріпленого результату (заданої норми, вимог до розвиненості, вихованості та навченості дитини). Таким чином, природні й спеціально створені життєві та со­ціальні ситуації дорослим варто використовувати для формування життєвої компетентності дошкільників.

Рівні засвоєння дитиною змісту кожної з семи ліній Базового компонента дошкільної освіти також чітко визначені: знає, обізнана, розуміє, уміє, усвідомлює, здатна, дотримує, застосовує, виявляє став­лення, оцінює.

Компетентнісний підхід орієнтує на цілісний розвиток дитини, підкреслює важливість закладання в дошкільному віці фундаменту для набуття на подальших вікових етапах розвитку спеціальних знань та вмінь. На думку академіка, для надання освітньому процесові компетентнішої спрямованості під час організації життєдіяльності дітей увага педагога має спрямовуватися на головні лінії розвитку фізичного та морально-духовного здоров'я, особистісних цінностей як своєрідного внутрішнього стрижня, формування навичок практич­ного життя та сприймання розвитку індивідуальності дитини.

Базовим компонентом дошкільної освіти визначено 16 видів компетенцій дошкільника в інваріантній частині та 4 види - у варіативній, Набуває дитина їх у різних видах діяльності: ігровій (провідній для дітей дошкільного віку), сенсорно-пізнавальній, навчально-ігровій, театральній, мовленнєвій, художньо-мовленнєвій, образотворчо- продуктивній, художньо-практичній, соціокультурній та ін.). Сумарний кінцевий показник компетенцій, набутих дитиною за період дитинства, підтверджує її якісну підготовку до школи, дошкільну зрілість та психологічну готовність до систематичного навчання.

5. Вправа «Обговорення»(метод «Мікрофон»).

Мета: активізація знань педагогів про зміст Базового компонента, залучення їх до обговорення; надання можливості кожному висловити свою думку чи позицію.

Опис вправи. Керівник пропонує педагогам швидко та послідовно, передаючи один одному мікрофон, відповісти на запитання:

- Чи знайомі вам терміни, які ми сьогодні розглядали?

- Чи стикалися ви з ними у своїй педагогічній діяльності, де й коли?

- Як ви розумієте поняття «компетентність»?

- Які основні компетенції визначені в Україні?

- Які конкретні дії ви застосовуєте з метою успішного засвоєння педагогами змісту Базового компоненту?

6.  Вправа «Види компетенцій дошкільника»

Мета: вправляння в запам’ятовуванні переліку та уточнення характеристик різних видів компетенцій дошкільника.

Опис вправи.

 На смужках паперу записано або види компетенцій дошкільника, або їх сутнісні характеристики. Завдання: з’єднати ці смужки так, щоб назва компетенції співпала з характеристикою.

Запитання для обговорення:

  • Скільки карток вдалося з’єднати учасникам ?
  • Характерні ознаки якої компетенції є найскладнішими для засвоєння?

7.Міні-лекція «Освітні лінії Базового компоненту»

Тези:

Базовий компонент дошкільної освіти визначає зміст і структуру дошкільної освіти за його інваріантною і варіативною складовими.

Інваріантна складова змісту дошкільної освіти формується на дер­жавному рівні та є обов'язковою для навчальних закладів різних типів і форм власності, що забезпечують реалізацію завдань дошкільної освіти. З огляду на важливість дошкільного дитинства як базового періоду для формування способів пізнання, розуміння та відображення внутрішньої (психічної) та зовнішньої (Всесвіт) картини світу, зміс­том Базового компонента дошкільної освіти визначено освітні лінії, що забезпечують засвоєння дитиною способів (механізмів) розвитку (саморозвитку), набуття знань, умінь і навичок дитини.

Інваріантну частину змісту дошкільної освіти систематизовано за освітніми лініями, що забезпечує неперервність змісту освітніх ліній дошкільної та початкової ланок. А саме:

•          "Особистість дитини",

•          "Дитина в соціумі",

•          "Дитина в природному довкіллі",

•          "Дитина у світі культури",

•          "Гра дитини",

•          "Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі",

•          "Мовлення дитини".

Вилучення з інваріантної складової будь-якої з освітніх ліній по­рушує цілісність розвитку дитини на рівні дошкільної освіти та на­ступність її у початковій школі.

Варіативну складову змісту дошкільної освіти визначає дошкіль­ний навчальний заклад з урахуванням особливостей регіону, навчаль­них закладів, індивідуальних освітніх запитів дітей та  побажань батьків або осіб, які їх замінюють.

Освітні лінії варіативної складової:

•  "Комп'ютерна грамотність",•   "Іноземна мова", "Хореографія",• "Шахи".

8. Рольова гра . Ток-шоу «Говорить Україна»

Мета: проаналізувати зміст нової редакції Базового компонента дошкільної освіти за кожною освітньою лінією та акцентувати увагу на ключових моментах його реалізації в освітньому процесі з дітьми, у роботі з педагогами та батьками.

Попередня підготовка. З числа учасників навчання попередньо обирають групу експертів (5-6 осіб) - авторів-розробників нової ре­дакції Базового компонента дошкільної освіти. Кожен з експертів має ретельно опрацювати окрему освітню лінію та (за допомоги трене­ра) підготуватися до чіткого представлення ефективних тактик її реалізації (у роботі з дітьми, педагогами, батьками).

Ведучий (тренер або хтось із учасників за власким бажанням): До­брого дня! В ефірі "Говорить Україна" і по обидва боки екрану - ті, кому не байдужа наша дійсність. Тема сьогоднішньої програми - "Ба­зовий компонент дошкільної освіти".

Нагадаємо: нещодавно Міністерство освіти і науки України за­твердило наказ про упровадження нового Державного стандарту - Ба­зового компонента дошкільної освіти. Які переваги та сильні сторони цього документа? Як ефективніше організувати освітній процес на реалізацію оновленого змісту освіти? Які вимоги Державного стан­дарту буде важко втілити насьогодні?

Розібратися в цих та інших питаннях нам допоможуть авторитетні особи, видатні експерти-фахівці в галузі дошкільної освіти, колектив авторів-розробників, яких ми запросили до нашої студії.

Дозвольте представити наших гостей (ведучий називає реальні імена експертів, що виступатимуть перед аудиторією):

науковий ке­рівник авторського колективу: доктор педагогічних наук, дійсний член Академії педагогічних наук України, автор 400 публікацій з про­блем виховання Бондаренко Н.Г.;

провідний науковий співробітник Київського Університету імені Бориса Грінченка  Ковальова Т.А;

кандидат педагогічних наук, доцент кафедри дошкільної педагогіки та психології Прикарпатського університету імені Василя Стефаника Надрага Т.В.;

методист з дошкільної освіти Інституту інноваційних технологій і змісту освіти МОНу України Шарпило О.В.;

Гостями цієї студії є: працівники методичних служб, відповідаль­ні за дошкільну освіту, керівники та вихователі ДНЗ, батьки дітей до­шкільного віку.

По черзі пропонують кожному з експертів висловитися, а потім - відповісти на запитання учасників програми.

Примітка. Задля забезпечення чіткішого усвідомлення гостями студії доповідей експертів останнім дозволяється використовувати по­передньо підготовлені опорні матеріали (презентації, схеми, таблиці, цитати, відеосюжети тощо).

9. Вправа «Пулітцерівська премія»

Мета: закріплення набутих знань шляхом спільної творчої ді­яльності.

Опис вправи. Учасники об'єднуються у три групи (для групи можна використати площинне зображення золотої медалі, розрізаної на сегменти. Кожному учаснику пропонують узяти сегмент, протилежної сторони якого вказано один із трьох жанрів: казка, трагедія, комедія).

Ведучий пропонує підготувати матеріал для отримання Пулітцерівської премії, що є однією з найпрестижніших у галузі літератури, журналістики, музики та театру. Цьогоріч організаційний комітет конкурсу започаткував нову номінацію "Актуально". Стиль твору буде особливим, оскільки поєднуватиме різні літературні жанри: казку, трагедію, комедію. Далі групам слід продовжити твір відповідно до обраного стилю таким початком: "Одного погожого травневого ранку затвердили Базовий компонент...".

Через кожні 3 хвилини групи передають одна одній свої твори (за годинниковою стрілкою) та продовжують писати в обраному ними жанрі.

Коли початковий аркуш повернеться до своїх авторів, ведучий за­читує вголос усі твори.

10. Вправа «Спільне коло».

Учасникам потрібно стати в коло, взявшись за руки, придумати певну ціль і дійти до неї.

Обговорення:

-         Чи дійшли ви до своєї цілі?

-         Чи важко вам було це зробити?

-         Що ви робили для досягнення своєї цілі?

ІУ етап. Завершення

11. Вправа «Закінчи речення».

Мета: здійснити рефлексію власних вражень.

Опис вправи. Учасники дістають з мішечка згорнуті папірці з незакінченими фразами та продовжують їх.

Приклади незакінчених фраз:

Я вражена тим, що …

Найбільшою несподіванкою для мене було…

Найскладніше було…

Мене зацікавило…

Мені сподобалося…

У своїй роботі я використовуватиму…

Сьогодні я дізналася…

У ході тренінгу я змінила б …

Я зрозуміла…

Я хотіла б  побажати…

Я сподіваюсь…

12.Вправа "Берег здійснених надій".

Учасники по черзі мають підійти до намальованого плакату "Ко­рабель надії" та висловитися з приводу здійснення їх очікувань. Якщо очікування збулися, то варто переклеїти свій стікер на плакат "Берег здійснених надій".

 

 

Категорія: Сторінка психолога | Додав: Тата (19.11.2014)
Переглядів: 768